Міністерство освіти та науки України НУ „Львівська політехніка” Лекція №3 з курсу: «Застосування засобів об’єктно-орієнтованого програмування в лінгвістичних задачах» Львів - 2010  3. Принципи ООП 3.1. I принцип ООП до вирішення задач – спосіб задання дії: Дія в ООП ініціюється за допомогою передачі повідомлень агенту(об’єкту) відповідальному за дію. Повідомлення містить запит на здійснення дії і супроводжується додатковою інформацією(аргументами), яка необхідна для його виконання. Одержувач – це агент, якому надсилається повідомлення, якщо він приймає повідомлення то на нього автоматично покладається відповідальність за виконання дії. Як реакцію на повідомлення одержувач запустить деякий метод, щоб виконати прийнятий запит. Приховування інформації – важливий принцип і в традиційних мовах програмування. Чим пересилання інформації відрізняється від традиційних методів: - є цілком визначений одержувач – об’єкт, якому надіслане повідомлення. При виклику процедури немає явно визначеного одежувача; - інтерпритація повідомлення (а саме метод, який викликається) залежить від одержувача і є різним для різних одержувачів. Таким чином розходження між викликом процедури і пересилланням повідомлення полягає в тому, що в останньому випадку існує визначений одержувач і інтерпритація (вибір придатного методу) можуть бути різні для різних одержувачів. Конкретний одержувач невідомий аж до виконання програми і отже невідомо який метод буде викликаний. 3.2. ІІ принцип ООП. Всі об’єкти є представниками чи єкземплярами класів. Метод що активізується об’єктом, у відповідь на повідомлення визначається класом до якого належить одержувач повідомлення. Всі об’єкти одного класу використовують ті самі методи на однакові повідомлення. Принцип, відповідно до якого знання про тільки загальну категорію дозволяється використовувати до більш вузької категорії називаеться спадкуванням.  Класи можуть бути організовані в ієрархічну структуру зі спадкуванням властивостей. Дочірній клас(підклас) успадковує атрибути батьківського класу розташованого вищче в ієрархічному дереві. Матеріальні Об’єктиТвариниНеживіОб’єктиЖиві Об’єктиРослиниЛюдиБудинкиМашини a) МовиМовиПроектуванняМовипрограмуванняМовиСпілкуванняМовиПрограмуванняВисокогорівняМовиПрограмуванняНизькогорівняАнглійськаНімецкаУкраїнськасловаалфавітсловаалфавітсловаалфавітлексемиалфавіталфавітлексемиБудь яка мова L визначається граматикою G - L(G) б) Рис. 3.2. Ієрархія класів Для пошуку методу, що підходить для обробки повідомлень використовується таке правило: - пошук методу, що викликається у відповід на визначене повідомлення, починається з методів, що належить класу одержувачів. Якщо придатний метод не знайдений, то пошук продовжується для батьківського класу. Пошук продовжується вгору по ланцюжку класів поки не буде знайдений потрібний метод, чи поки не буде вичерпана послівність  батьківських класів. У І випадку виконується відповідний метод, у ІІ – видається повідомлення про помилку. 3.3. Характеристики ООП 1. Усе є об’єктом. 2. Обчислення здійснюється шляхом взаємодії (обміну даними між об’єктами) при якому 1 об’єкт вимагає, щоб інший об’єкт виконав дію. Об’єкти взаємодіють посилаючи та одержуючи повідомлення. Повідомлення – запит на виконання дії, доповнений набором агрументів, які використовуються при виконанні дії. 3. Кожен об’єкт має незалежну пам’ять, що складається з інших об’єктів. 4. Кожен об’єкт є представником класу, що має спільні властивості об’єктів. 5. В класі задається поведінка (функціональність) об’єкта. Тим самим всі об’єкти що є екземплярами одного класу можуть виконувати ті самі дії. 6. Класи організовані в єдину ієрархічну структуру з спільним коренем. Пам’ять і поведінка зв’язані з екземплярами визначеного класу автоматично доступні будь-якому класу розташованому нижче в ієрархічному дереві. ООП пропонує новий підхід до розробки програмного забезпечення. Фундаментальна к...